Минає ще один навчальний рік. За одним цим реченням стоїть величезна робота, що проведена педагогами ліцею – передати знання і досвід поколінь майбутньому; батьками – створити умови навчання дітям; учнями – перейняти мудрість поколінь. У неймовірних умовах, під обстрілами і дзижчанням дронів, у місті та поза його межами. Туга за домом неймовірна і ніяк не вщухає. А ще – спогади, спогади про щасливі довоєнні часи – коли були усі разом, коли святкували шкільною спільнотою свята. Зростали діти, дорослішали вчителі.
У нас сьогодні свято – свято Останнього дзвоника, свято випускників 2026 року. Увесь цей час навчання ми були разом: раділи досягненням і перемогам, вирішували проблемні питання, не стояли осторонь. Ви отримаєте свідоцтва про освіту, підете у доросле життя. І нам хотілося, аби у вас усе склалося так, як хочете ви. Бо це ваше життя, і ви його творці. Те, що ми могли і хотіли – ми передали. Вам вирішувати, що із цим об’ємом знань робити далі. Просимо про одне – у будь-якій ситуації залишатися ЛЮДИНОЮ, дбати про інших, про своїх батьків. І обов’язково стати щасливими.
Ми усім бажаємо здійснення головної мрії – мирного неба над рідним українським Херсоном, коли почуємо не дзижчання дронів у вишині, а водоспад міських фонтанів.
І настане час повернення додому.
