Все частіше в багатьох українських родинах ми бачимо прикрашений вишитим рушником портрет славного Кобзаря. Він – як член сім'ї, як найдорожча людина.
Тяжке життя самого Тараса Григоровича і простих людей, які його оточували, наклало глибокий відбиток і загострило його почуття до справедливості. Поет був великим правдолюбом, не терпів поневолення, насильства, будь-якого людського приниження. Справедливість для нього була понад усе, і народні болі сприймав як власні. Вони були надто болючими для його надзвичайно чутливої, вразливої душі. Він твердив, що історія його життя є частиною історії його країни.
У шкільному бібліотечно-інформаційному центрі вшанувати великого поета прийшли учні 3-А, 3-Б, 3-В, 4-А, 4-Б, 4-В, 5-А та 7-Б класів. Протягом тижня для них разом з вчителями української мови і літератури Свистун Ю.Ю. і Соколовою Ю.О. було проведено масові заходи: літературна панорама «Шевченкове слово у серці живе», літературне свято «Полум'яне слово Кобзаря», літературна вікторина «Знавці творчості Т.Г. Шевченка». Також школярам було продемонстровано відеофільм про дитячі роки Тараса Шевченка. Діти уважно слухали вірші великого поета у виконанні артистів українських театрів, а потім самі з задоволенням читали напам'ять улюблені вірші Кобзаря. Учні початкових класів намалювали різнобарвні малюнки до віршів Т.Г. Шевченка, які було виставлено на експозицію у бібліотеці.
Минають роки, століття, а гострота і сила Шевченкового слова живе і понині. Весь життєвий і творчий шлях Тараса Григоровича вчить і надихає нас любити свою країну, безкорисливо служити їй, берегти та розвивати українське слово і традиції свого народу.
